Поезія Василя Симоненка – непогасна зоря

           29 січня 2025 року, викладач української літератури та мови Еріка Борошенко разом зі здобувачами освіти помандрували у звитяжний світ поезії Василя Симоненка, зокрема ознайомилися з життям поета, з’ясували визначальні мотиви його лірики, відчули її громадянську пристрасність та ідейну гостроту.

Василь Симоненко не тільки митець палкої патріотичної наснаги, він ще й глибокий мислитель котрий пильно споглядає світ, намагаючись зрозуміти його в усій розмаїтості і складності, а водночас знайти своє місце та місію в ньому.

Учні декламували вірші, які спонукали присутніх усвідомити значущість патріотичної, філософської та інтимної лірики Василя Симоненка.

На уроці, у виконанні педагогів ліцею Галини Бреник та Ольги Скляренко, прозвучала пісня, яку люблять в Україні і вважають народною «Лебеді материнства» (слова Василя Симоненка, музика Анатолія Пашкевича).

Поезія Василя Симоненка – непогасна зоря – справжня філософська медитація, сповнена проникливих роздумів про життя, його сенс та цінності, про людину, її призначення.

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Відео уроку