Зі святом весни!

Жіноче

Ти бігла мила й безтурботна

За руку з вітром ви взялись

І світ услід кричав щодуху:

Дівчинко, посміхнись…

Ще мить.

Ти – юна і смілива

До сонця тягнешся у вись.

І чуєш голос рідний, милий:

Доню, посміхнись…

А ось вже із тобою поряд.

Той, хто зі снів прийшов колись

Ви разом в щасті, і у горі.

Кохана, посміхнись…

І зовсім скоро, за пів миті

Ти уже в сяйві дитячих лиць

До тебе тягнуть рученята:

Мамо, посміхнись…

То все вона – доля жіноча.

Привід для радості є скрізь.

Лиш підійми до неба очі

І просто посміхнись…

                                               МАРИНА КУЗЬМЕНКО